Текущее время: 15 дек 2018, 18:38

Часовой пояс: UTC + 2 часа




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 4 ] 
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: ФОП новости
СообщениеДобавлено: 31 авг 2012, 14:50 

Зарегистрирован: 21 мар 2011, 15:02
Сообщений: 46
как вам разъяснение налоговой по поводу внесения собственных средств на р/сч?
ГОСУДАРСТВЕННАЯ НАЛОГОВАЯ СЛУЖБА УКРАИНЫ

ПИСЬМО

от 23.08.2012 г.

Государственная налоговая служба Украины рассмотрела Ваш запрос от 24.05.2012 N 51 относительно собственных средств, внесенных физическим лицом - предпринимателем - плательщиком единого налога на собственный текущий счет в учреждениях банков для осуществления предпринимательской деятельности (закупки товаров (материалов, комплектующих) и отражения этих средств в книге учета доходов, и сообщает.

В соответствии со статьей 1 Закона Украины "О государственной поддержке малого предпринимательства" определено, что субъектами малого предпринимательства являются физические лица, зарегистрированные в установленном законом порядке в качестве субъектов предпринимательской деятельности.

Для субъектов малого предпринимательства в порядке, установленном законодательством Украины, может применяться упрощенная система налогообложения, учета и отчетности.

Согласно статьям 42, 44 Хозяйственного кодекса Украины от 16.01.2003 г. N 436-IV (далее - Хозяйственный кодекс) предпринимательство - самостоятельная, инициативная, систематическая, на собственный риск хозяйственная деятельность, осуществляемая субъектами хозяйствования (предпринимателями) в целях достижения экономических и социальных результатов и получения прибыли.

Предпринимательство осуществляется на основе свободного выбора предпринимателем видов предпринимательской деятельности, самостоятельного формирования предпринимателем программы деятельности, установления цен на продукцию и услуги в соответствии с законом, коммерческого расчета и собственного коммерческого риска, свободного распоряжения прибылью, которая остается у предпринимателя после уплаты налогов, сборов и других платежей, предусмотренных законом.

Упрощенная система налогообложения, учета и отчетности для физических лиц - предпринимателей регулируется главой 1 раздела XIV "Специальные налоговые режимы" Налогового кодекса Украины от 2 декабря 2010 года N 2755-VI, с изменениями и дополнениями (далее - Налоговый кодекс), в редакции Закона Украины от 04.11.2011 N 4014-VI "О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые другие законодательные акты Украины относительно упрощенной системы налогообложения, учета и отчетности".

Согласно пункту 292.1 статьи 292 Налогового кодекса доходом для физического лица - предпринимателя - плательщика единого налога является доход, полученный в течение налогового (отчетного) периода в денежной форме (наличной и/или безналичной); материальной или нематериальной форме, определенной пунктом 292.3 статьи 292 Налогового кодекса. При этом в доход не включаются полученные таким физическим лицом пассивные доходы в виде процентов, дивидендов, роялти, страховые выплаты и возмещения, а также доходы, полученные от продажи движимого и недвижимого имущества, которое принадлежит на праве собственности физическому лицу и используется в его хозяйственной деятельности.

В соответствии с нормами Инструкции о порядке открытия, использования и закрытия счетов в национальной и иностранных валютах, утвержденной постановлением Правления Национального банка Украины от 12 ноября 2003 года N 492, текущие банковские счета для физических лиц - резидентов делятся на: текущие счета физических лиц - предпринимателей, открываемые для осуществления предпринимательской деятельности, и текущие счета физических лиц, не являющихся предпринимателями.

В соответствии со статьей 44 Хозяйственного кодекса предпринимательство осуществляется на основе свободного распоряжения прибылью, которая остается у предпринимателя после уплаты налогов, сборов и других платежей, предусмотренных законом. Учитывая вышеизложенное, физическое лицо - предприниматель имеет право свободно пользоваться средствами с расчетного счета, открытого для осуществления предпринимательской деятельности, при условии уплаты всех налогов, сборов и других платежей, предусмотренных действующим законодательством.

В соответствии с подпунктом 296.1 статьи 296 Налогового кодекса плательщики единого налога, избравшие I, II и III группу, ведут учет в порядке, определенном подпунктами 296.1.1 - 296.1.3 статьи 296, путем ежедневного отражения полученных доходов по итогам рабочего дня в книге учета доходов. Форма книги учета доходов и порядок ведения утверждены приказом Министерства финансов Украины от 15.12.2011 г. N 1637 "Об утверждении форм книги учета доходов и книги учета доходов и расходов и порядок их ведения" (далее - Порядок), зарегистрированным в Министерстве юстиции Украины от 27.12.2011 г. под N 1534/20272.

Пунктом 4 Порядка предусмотрено, что в Книге отражается фактически полученная сумма дохода от осуществления деятельности с суммарным итогом за месяц, квартал, год. Согласно пункту 5 Порядка записи в Книге выполняются по итогам рабочего дня, в течение которого получен доход, в частности средства, поступившие на текущий счет плательщика налога и/или полученные наличностью, сумма задолженности, по которой истек срок исковой давности, фактически бесплатно полученные товары (работы, услуги). В соответствии с п. 6 Порядка плательщик налога вносит в Книгу сведения в следующем порядке: в графе 1 указывается дата записи, в графах 2 - 7 отражается доход от осуществления хозяйственной деятельности, облагаемый налогом по ставкам, установленным в соответствии с пунктом 293.2 и подпунктом 2 пункта 293.3 статьи 293 Налогового кодекса, а именно: в графе 2 указывается полученная сумма средств за проданные товары, выполненные работы, предоставленные услуги.

Плательщики единого налога третьей группы, которые являются плательщиками налога на добавленную стоимость, ведут учет доходов и расходов и в графе 2 книги учета доходов и расходов указывают полученную сумму средств за проданные товары, выполненные работы, предоставленные услуги без НДС.

Данные Книги используются плательщиком налога для заполнения налоговой декларации плательщика единого налога.

Следовательно, все средства, поступившие на расчетный счет, открытый физическим лицом для осуществления предпринимательской деятельности, включаются в валовой доход физического лица - предпринимателя - плательщика единого налога. 

Первый заместитель Председателя
А. Головач

ГНСУ считает, что собственные денежные средства физлица - плательщика единого налога, внесенные им на свой текущий банковский счет для осуществления предпринимательской деятельности (закупки товаров, материалов, комплектующих), включаются в его доход и отражаются в книге учета доходов.
бред?!

_________________
http://boryspil.in.ua/forum


Вернуться наверх
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: ФОП новости
СообщениеДобавлено: 02 сен 2012, 15:31 

Зарегистрирован: 18 авг 2009, 19:31
Сообщений: 219
На личный счет или на СПД счет? Дело в том, что у СПД есть 2 счета: личный и СПД. Если предприниматель ложит деньги на счет СПД, то как он докажет, что это те деньги, которые уже облагались единым налогом? Никак. Ведь СПД может получать выручку как по безналичному, так и по наличному расчету, и включает все суммы в доходы, которые облагаются ЕН. Прибыль от своей деятельности СПД перечисляет со своего счет СПД на свой личный счет с назначением "Чистый доход ФЛП за __месяц". Выход, на мой взгляд, такой: пополнять свой личный счет и осуществлять закупки. В качестве аргумента можно привести, что эти деньги как чистый доход были сняты с личного счета для осуществления закупки. Но контрагент попросил оплатить по б/н расчету, поэтому деньги снова были положены на личный счет в банке.
Логика в письме ГНС Украины есть.


Вернуться наверх
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: ФОП новости
СообщениеДобавлено: 11 сен 2012, 14:09 

Зарегистрирован: 21 мар 2011, 15:02
Сообщений: 46
Какая же тут логика?
Давайте предположим, что у СПД розничный магазин. Безнальных поступлений нет.
Ежедневный выторг магазина 1000грн.
Наторговал 7000 за неделю и понёс в банк, дабы за счёт полученной выручки оплатить задолженность перед поставщиками за полученный и проданный в последствии товар.
Исходя и так называемой «логики» СПД должен ежедневно включать по 1000 грн в доход и плюс в момент внесения на р/сч включить ещё и 7000?
Т.е. фактически выторг 7 000 а доход 14 000? И где логика?
А платить с личной карточки это тоже не правильно – договора с поставщиками заключены не на частное лицо, а на СПД, поставки делались СПД а не частнику.
Кроме того перечисляя с т/с СПД может экономить на процентах банка за перечисление, перечисляя как обычное физ лицо может потерять на услугах за перечисление. Да и вообще – у многих клиент банк, а как им пользоваться, если там денег нет?
А доказать просто – посмотрите в книгу учёта доходов/расходов.
В ней чётко указано – доход за неделю 7000, в банковской квитанции можно указать – внесение полученного дохода (указать наименование магазина например) за период с…по…. для ведения хоз. деятельности.
А вот если внёс на т/с 8000, то тогда будь добр – 1000 включи в доход. Это уже другой вопрос.

_________________
http://boryspil.in.ua/forum


Вернуться наверх
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: ФОП новости
СообщениеДобавлено: 04 окт 2012, 13:27 

Зарегистрирован: 21 мар 2011, 15:02
Сообщений: 46
Штрафовать физлицо-единщика за отсутствие учета товарных запасов нет оснований

Высший административный суд Украины постановил: к физлицам-единщикам, которые не используют РРО на основании п. 6 ст. 9 Закона Украины "О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг" от 06.07.95 г. № 265/95-ВР, применять штрафные санкции за отсутствие учета товарных запасов нет оснований.
Определение ВАСУ от 25.07.12 г. № К/9991/84526/11


ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
25.07.2012 р.
N К/9991/84526/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий: Лосєв А. М. Судді: Костенко М. І., Муравйов О. В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції в особі Ярмолинецького відділення на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011 р. у справі N 2а-3568/10/2270/12 (32062/10/9104) за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі Хмельницької області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, встановив:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі Хмельницької області (надалі відповідач, ДПІ у Ярмолинецькому районі Хмельницької області) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06.2010 р. (суддя - Р. І. Савчук) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий, суддя - В. П. Дякович, судді: І. М. Обрізко, І. О. Яворський) скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково: скасовано рішення ДПІ у Ярмолинецькому районі Хмельницької області від 13.03.2010 р. N 0000222302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у частині застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4304,20 грн.; у решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити у силі рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у позові повністю.
Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками податкового органу проведено перевірку за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої 05.03.2010 р. складено акт N 0020/22/21/23/НОМЕР_1 (надалі акт).
Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів пунктів 12, 13 статті 3 Закону України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (надалі - Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"), а саме - не забезпечено ведення у порядку встановлено законодавством обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 2152,10 грн., не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня на суму 542 грн.
На підставі акта відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.03.2010 р. N 0000222302, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7014,20 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом виявлено та належним чином зафіксовано порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", які позивачем спростовано не було.
Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильною позицію апеляційного суду, який визнав незаконними висновки суду першої інстанції у частині правомірності донарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4304,20 грн. за порушення статтей 20, 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач на час перевірки перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку, реалізацією підакцизних товарів не займався.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
За порушення цієї вимоги Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів громадян (ст. 20 даного Закону).
Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
При цьому у пункті 6 статті 9 вищезазначеного Закону встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтв про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продажу підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Крім цього, згідно з пунктами 1 та 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1269, визначено, що книга обліку доходів витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).
Суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості:
- порядковий номер запису;
- дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом;
- сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника;
- сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг);
- сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Пунктом 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.99 р. N 599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за N 752/4045, встановлено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком N 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року N 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 року за N 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".
Слід також зазначити, що форма Книги обліку доходів і витрат, затверджена вищевказаним наказом, не передбачає ведення обліку товарних запасів.
За таких обставин суд апеляційної інстанції правильно звернув увагу на те, що вищезазначеними нормативно-правовими актами визначено порядок ведення доходів і витрат суб'єктами малого підприємництва.
А відтак підстав для застосування до підприємця штрафних санкцій за порушення приписів пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не було.
У зв'язку з чим судами попередніх інстанцій обґрунтовано визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Ярмолинецькому районі Хмельницької області від 13.03.2010 р. N 0000222302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у частині застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4304,20 грн.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення апеляційним судом було порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:
1. Касаційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції в особі Ярмолинецького відділення залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011 р. у справі N 2а-3568/10/2270/12 (32062/10/9104) залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий, суддя:
А. М. Лосєв
Судді:
М. І. Костенко

О. В. Муравйов

_________________
http://boryspil.in.ua/forum


Вернуться наверх
 Профиль  
 
Показать сообщения за:  Сортировать по:  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 4 ] 

Часовой пояс: UTC + 2 часа


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
cron
Copyright "RNBA"