Вітаю всіх молодих спеціалістів, тих, хто вибирає свій трудовий шлях. Сподівайтеся на краще, але все ж будьте готовими до гіршого.
Трохи про свій шлях молодого спеціаліста: стала я економісткою зовсім не передбачено. Весь час мріяла бути лікарем або суддею, але не судилося, не сталося. Лікаркою не стала, бо не товаришувала з хімією, а суддею – бо не було стажу (для цієї професії, в той час, повинен був бути стаж роботи в цій сфері).
Настав час вибору, куди піти вчитись? Не знаючи куди, але знаючи точно, що я хочу працювати з людьми, я вирішила, порадившись з моїми рідними, вступити до університету і отримати спеціальність економіста. Про цю спеціальність я майже нічого не знала. Почала цікавитись і зрозуміла, що це робота з людьми, цифрами, і зацікавилась. Закінчила університет і пішла працювати на державну службу рядовим економістом.
Моя робота була направлена на контроль повноти сплати податків підприємствами і організаціями. Я мала вже деякі знання про цю роботу і мені здавалось, що в мене все вийде. Але не все так сталося, як хотілося. Я зустрілась з рядом перепон. По-перше, я погано знала податкове законодавство, не вміла викладати свої думки на папері. Мені доводилось вивчати законодавство про податки України вночі, та переписувати листи десятки разів на вимогу керівника. Це мене приводило в ступор. Я почала розчаровуватись в своїй роботі. Були думки навіть все покинути і піти. Я почала сумніватись, що в мене все вийде. Але я не розуміла, що я буду робити далі, якщо піду звідси. І тоді я собі сказала сподівайся на краще, але може все бути набагато гірше. Є багато факторів, які впливають на ситуацію. Я наполегливо продовжувала працювати, не дозволяючи собі втрачати віру в себе. Не завжди наші очікування реалізуються, але це значить, що ви щось недопрацьовуєте, що треба змінити напрямок досягнення мети.
На початку шляху, коли невдача за невдачею, вам здається, що вас закинуло кудись в море і хвилі вас несуть, ви втратили контроль над своїм життям. Але дуже важливо не піддатися цим хвилям, бо можете в цей момент просто затонути. Ви можете думати в цей момент, що ви слабка людина, без вдачі, бо нічого не виходить. Але слід пам’ятати, що шторм проходить. Настане момент, коли настане штиль і ви покорите всі свої невдачі.
Пройшовши шлях від молодої спеціалістки до заступниці начальника Податкової інспекції м. Києва, маючи досвід роботи понад 30 років на державній службі, хочу дати поради молодим спеціалістам:
- Сподівайтеся на краще, але пам’ятайте, що все може бути. На шляху дуже багато непередбачених ситуацій, аналізуйте і не втрачайте віри в себе.
- Не робіть швидких висновків: «Ця робота не для мене», продовжуйте діяти і шукайте шляхи вирішення своїх невдач.
- Не ставте своє життя на паузу. Підіть до перукаря, купіть собі якусь маленьку річ для задоволення. Забудьте фразу: «Зараз не на часі, буду заробляти, тоді куплю». Не заганяйте себе в глухий кут. Потіште себе в момент невдачі чимось прекрасним і ця емоція наповнить вас енергією.
- Дайте собі час і не чекайте швидких змін. Заспокоюйте себе, не переживайте так сильно, коли щось не йде по вашому плану. Все буде, але потрібен час.
- Поразка – це шлях до успіху. Іноді здається, що це крок назад, але це не так. Після поразки ви набуваєте досвіду, для всього потрібен час! І нарешті, настане день, коли ви скажете собі: «Я це зробив». Подивіться навколо і скажіть: «Боже, яка я молодчинка»!
- Любіть себе і ніколи не падайте духом!
Я вас люблю! Щиро ваша ЛІ
